Київ – Прилуки - Густиня
ПРИЛУКИ - місто, розташоване на р. Удай. Вперше Прилуки згадуються в Іпатіївському літописі в 1092 р. В давнину місто було однією із фортець Київської Русі . З 1782 р. Прилуки стали повітовим містом Чернігівського намісництва, а з 1783 р. місто одержало магдебурзьке право.
Серед архітектурних пам’яток XVII - XIX cт найбільш відомими є : полкова скарбниця (поч.. XVIII ст.) , собор Різдва Богородиці (1806 р.), Миколаївська церква (1720 р.).
У Прилуках тричі побував Т.Шевченко. Цікаву колекцію має Прилуцький краєзнавчий музей, що нараховує понад 41 тисячу експонатів. Заклади розміщення: ГТК „ALEXANDRIA”,(м. Прилуки, вул. 1-го Травня, 48. тел.: (04637)4-44-40) Готель „Прилуки”( м. Прилуки, вул. Вокзальна,2. тел.: 8(04637)3-31-52 ). Заклади харчування: Кафе „Ласуня” (м. Прилуки, вул. Вокзальна,35. тел.: 8(04637) 3-42-88. Кафе „Витребеньки” (м. Прилуки, вул. Костянтинівська,62. тел.: 8(04637)3-44-57). ГУСТИНЯ
За 10 км. на північ від Прилук, лежить славнозвісний Густинський монастир, заснований у 1600 р. на землях князів Вишневецьких серед густих дубових лісів. З історією монастиря пов’язані імена М. Вишневецького, Д. Ростовського (Туптала), Івана Мазепи, І. Білгородського, Петра Могили. Первісно монастир був дерев`яний. У 1636 і 1671 р. будівля була пошкоджена пожежами. Архітектурний ансамбль склався у другій половині ХVIІ-ХVIІІ ст. і являє собою унікальний комплекс доби бароко, що значно вплинув на культове будівництво Лівобережної України. Центральна споруда – Троїцький собор (1672-1676 рр.). У другій половині ХVIІ ст., водночас з муром, зведено Миколаївську та Катерининську церкви. Тривалий час Густинський монастир був неофіційним центром зв`язків між Україною, Росією та Молдовою, осередком ідейної боротьби проти унії та католицизму. У першій половині ХVIІ ст. тут було написано “Густинський літопис” і “Густинський монастирський літопис”. У період між квітнем і липнем 1845 р. у ньому побував Т. Г. Шевченко, який написав три акварелі: “У Густині. Церква Петра й Павла”, “Брама в Густині. Церква Св.Миколи”, “У Густині. Трапезна церква”. Про малюнки, виконані в Густині, Шевченко згадує у повісті “Музикант” і “Наймичка”. У 1994 р. монастир відродився як жіночий. При обителі є готель для прочан. | 
