Найдавнішою пам'яткою архітектури часів Київської Русі, старшою за Софійський собор у Києві, яка добре збереглася до наших днів і продовжує функціонувати, - є Спасо-Преображенський собор у Чернігові. Це – не просто окраса Чернігова, святиня давнього Чернігово-Сіверського князівства, а й справжнє архітектурне диво
Планувально-просторове рішення собору унікальне: подібної конструкції не має жоден із відомих давньоруських храмів. У ньому поєднано схему візантійського хрестово-купольного храму з елементами романської базиліки.
Цей факт може бути пояснено таким чином: фундатор Спасо-Преображенського собору князь Мстислав (брат Я... Читати далі »
4. Деякі зауваги стосовно історії слов’янської писемності на території сучасної України. Для українців, як і для всіх слов’янських народів, походження слов’янської грамоти традиційно пов’язане з ім’ям Костянтина (Кирила) Філософа та запровадженням слов’янського письма і Богослужіння слов’янською мовою. Проте в останні три століття різні вчені неодноразово висловлювали альтернативну думку, відносячи появу слов’янської грамоти до часу набагато більш раннього. Так, ще у XIX ст. Венеліним була зроблена спроба ототожнити слов’ян із готами, приписавши, таким чином, переклад Святого Письма Ульфілою до історії слов’янства [41]. Цей на сьогодні доволі анекдотичний висновок викликав на той час велику полеміку. “Ще ... Читати далі »
3. Християнство в центральній Україні у перші століття по Різдву Христовому Легендарність оповіді про перебування у Києві св. Андрія аж ніяк не свідчить про пізнє знайомство населення України з християнством. Причому, це твердження стосується не лише приморських регіонів сучасної України, про які йшла мова вище. Християнство ширилося також серед населення Середньої Наддніпрянщини та інших районів України. Так, ранню християнізацію племен уличів та тиверців відмічав навіть великий скептик Є. Голубинський [21]. Проте, поширення християнства серед цих племен пов’язане з близькістю Північного Причорномор’я та й відноситься уже, власне, до часів більш пізніх. Разом із тим, в результаті студій останніх років ві... Читати далі »
2. Легенда про прихід до Києва Андрія Первозванного – найбільш знане повідомлення про християнізацію Середньої Наддніпрянщини. Витоки “Андрієвої легенди”. На сьогодні оповідь про апостола Андрія Первозванного, як першохрестителя України посідає таке вагоме місце в церковній політиці та ментальності українців. Ця розповідь давно з більш чи менш вірогідної легенди перейшла до розряду складових національної ідеї, і замах на неї деякими нашими сучасниками сприймається ледь не як замах на саму ідею існування Православ’я і буття нашої нації. Насправді ж цей сюжет, як і всі літописні оповіді, має свої витоки, розвиток та історію поширення. Саме цю історію ми й постараємося коротко донести до читача в дано... Читати далі »
1. Християнство на південних теренах сучасної України. 2. Легенда про прихід до Києва Андрія Первозванного. 3. Християнство в центральній Україні у перші століття по Різдву Христовому 4. Деякі зауваги стосовно історії слов’янської писемності на території сучасної України. Говорячи про давні цивілізації України, що передували появі на її теренах Київської Русі, ми не можемо не звернути увагу на вірування місцевого населення. Власне, тому питанню розвитку поганської релігії в Україні приділено певну увагу у попередніх розділах. Проте, православні українці завше усвідомлювали й те, що коріння християнства в їхній землі та культурі її населення значно глибші й вагоміші, ніж прийнят... Читати далі »
Традиційний музичний інструментарій та інструментальна музика Поліся Первісно-синкретичні обрядово-ритуальні цикли народної музики, виконуваної на примітивних (переважно духових) інструментах на теренах України найяскравіше виявляються в зонах ще досить добре збереженої пастушої культури Карпат і Полісся. Що ж до музично-фольклористичних спостережень на тлі загального, то вони, окрім філологічної обробки текстів пісень, здебільшого обмежувались аналізом ритмоструктури вірша з окремими спробами осягнення музично-сти... Читати далі »
Полісся, в основному по лівому березі Дніпра, є тереном пізнішого освоєння козацького епосу, який переходить у північні райони України разом із пересуненням ліній воєнних дій проти татар і турків в часи Хмельниччини - національно-визвольних війн та формування української держави - Гетьманщини з причорноморських та приазовських степів у подільські й волинські землі. На новому терені епічне виконавство дум під кобзу-кобоз (інструмент, перейнятий від татар і вдосконалений на українському ґрунті з паралельною назвою бандури) з... Читати далі »
Народний живопис Полісся - один з важливих компонентів духовної культури цього краю Осмислення живопису як образотворчої частини загального обрядово-фольклорного цілого, семіотичний підхід до фактів живопису дає змогу проникнути в контекст його позасюжетних і позатематичних зв'язків, чіткіше визначити його ритуально-магічні та побутово-утилітарні функції. Однак вивчення народного живопису Полісся, зокрема іконопису та народної картини, потребує ще багато зусиль. Адже народний іконопис не був предметом систематичного... Читати далі »
Народна архітектура українського Полісся Народна архітектура - це своєрідна галузь культури народу, яка твориться не індивідуальним талантом професіонального архітектора згідно усталених стилістичних напрямків, а народними майстрами згідно традиційних світоглядних уявлень. Вони передаються від покоління до покоління у вигляді засобів творення споруд, функціонально необхідних для життєдіяльності. Штучно створений людиною мікросвіт цих споруд (на противагу зовнішньому природному макросвіту) формувався з урахува... Читати далі »
Народна архітектура українців багата типами споруд і ориґінальна за їх формами Вона стала спадкоємницею традицій, що сформувались на українських землях протягом попередніх тисячоліть. Й хоча великий вплив на становлення народної архітектури, характер будівель та їхнє розміщення мали природні умови, будівельні матеріали та способи будування, українці зуміли створити ориґінальні й характерні типи селянської хати та християнського храму, що є спільними для усіх земель, заселених українцями (це стосується як етнічних зем... Читати далі »
Ткацтво є однією з найважливіших складових національної культури українців. Воно існувало на українських землях ще з доісторичних часів Ткацтво належить до найпоширеніших видів ремесла і народного мистецтва й поширене по всій етнічній території. Про прадавність цього виду господарської діяльності свідчать як архаїчне приладдя ("прядки", "верстати", "кросна" і т.ін.), так і давня термінологія, що має багато спільного з термінологією найбільш близьких українцям сусідніх народів - сербів, хорватів, македонців, західних... Читати далі »
4. Деякі зауваги стосовно історії слов’янської писемності на території сучасної України. 
