В Україні поступово відновлюють пам‘ятки історії та архітектури. Так у Батурині на Чернігівщині повним ходом іде відбудова фортеці та реставрація церкви-усипальниці останнього гетьмана України Кирила Розумовського та його палацу. Фірма «Рафінад груп» влаштувала до Батурина прес-тур столичних журналістів. Батурин був заснований у 1575 році, знищений у 1708 і відроджений за гетьмана Кирила Розумовського в 1750 році. Нині це селище міського типу. Найбільш відома трагедія Батурина 1708 року. Після того, як гетьман Іван Мазепа об’єднався з Карлом XII, російський цар Петро Перший наказав своєму полководцю Олександру Меншикову знищити місто. За даними істориків, тоді загин... Читати далі »
Столиця Мазепи: інтелектуальні змагання в Сеймі, народні гуляння з феєрверками, англійські карети і колекція запорозьких гармат — це все, про що ми здогадуємося з уцілілих архівів Годі в українській історіографії шукати праць про державну церемонію та придворне життя Батурина за Мазепи. Останні дослідження («Україна — козацька держава» Валерія Шевчука й Сергія Павленка) лише побіжно вказують на поодинокі архівні факти з культури гетьманського правління. Але саме аналіз державної та придворної культури правителя і генеральних старшин можуть розкрити приховані таємниці гетьманської держави, її сутність та призначення. Козацькі повстання проти Речі Посполитої мали лише військовий п... Читати далі »
Писанка, яка з прийняттям християнства стала символом Христового Воскресiння використовується в релiгiйних обрядах i вiдiграє в них велику роль. Кожний предмет народного мистецтва, поряд з практичним призначенням в обрядi, вiдiгравав роль знака соцiальних вiдносин, поскiльки уособлював у собi єднiсть символiчного i практичного змiсту. Саме у традицiйному фольклорному середовищi предмети завжди суть знаки, а знаки - суть предмети. Писанка позначена найвищим семiотичним статусом, в нiй знаковiсть, як символ он... Читати далі »
Друга половина ХІХст. стала періодом становлення національної української школи в професійній музиці, чому сприяла загальна демократизація музичного життя Осередками музичного життя стають Київський, Харківський, Львівський університети. Важливою подією було відкриття (постановкою «Аскольдової могили» О.Верстовського) постійної російської опери в Києві (1867), а потім у Харкові (1880) і Одесі (у 80-х ррю) Створюються перші національні музично-сценічні твори: опери «Запорежець за Дунаєм» С.Гулака-Артемовського (поставлена 1863, Петербург), «Травнева ніч» (1863), «Оболога Дубна» (1884) П.Сокальського, музично-етнографічна картина «Вечорниці» П. Ніщинського (1875). У Західній ... Читати далі »
280 років тому народився Кирило Розумовський – останній гетьман Лівобережної України, російський граф, генерал-фельдмаршал, президент Петербурзької академії наук і масон. 14 років його урядування історики недарма називають «золотою осінню Гетьманщини». Розумовський звів на трон Російської імперії Катерину ІІ і був нею ж через півтора року позбавлений булави. Кирило Розумовський народився у селі Лемешах на Чернігівщині 18 березня 1728 року. У віці 18 років він переїхав... Читати далі »
Битва під Крутами відбулася 29 січня 1918 року поблизу селища Крути, на малій залізничній станції на відстані 130 кілометрів на північний схід від Києва Битва тривала близько 5 годин і закінчилася поразкою українських загонів, які захищали підступи до Києва. Як така, битва не мала вирішального значення в перебігу військових дій, однак вона набула особливого значення у свідомості багатьох завдяки героїзму загону української молоді, які загинули біля Крут. Під час поховання юнаків на Аскольдовій горі в Києві М.Гр... Читати далі »
