Стати справжнім мистцем — значить умерти.
Цей трагічний парадокс українського пореволюційного відродження здійснився і на Довженкові, хоч був він ще найбільш щасливий із творців Розстріляного Відродження. Перші зрілі фільми Довженка — «Звенигора» (1928), «Арсенал» (1929), «Земля» (1930) — завоювали йому цілии світ; але ... Читати далі »

Пісня – це пречиста пелюстка з маминої вишні, що зросла в Україні, а з садка вишневого коло хати видно її на цілий світ.
Пісня – це жива краплина маминої любові, яка із серця впала в рідну землю України, і любов та для її дитини велика, як ясний світ.
Любов матері – велике диво на землі, яке являється з вічності буття і не п... Читати далі »

„Натомились мої очі до зими.
Виглядаю білу птаху з далини.
А весна спинилась цвітом край воріт.
Я чекаю, я чекаю той приліт...”
Це слова однієї з останніх пісень, написаних Анатолієм Пашкевичем у Чернігові.
Анатолія Максимовича Пашкевича світ знає і любить, як видатного композитора, автора багатьох пісень, котрі давно... Читати далі »

Багата талантами Чернігівська земля, глибинна її історія, чимало відомих постатей вписано до її літопису. Не випадково одного чудового дня до святих берегів Сіверщини прилинув човен життя Анатолія Пашкевича.
За плечима народного артиста України, композитора вже була достатньо багата творча біографія, великий досвід хормейстера і музиканта на Житомирські... Читати далі »